Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полудуватий

Полудуватий, -а, -е. Съ бѣльмомъ на глазу. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУДУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУДУВАТИЙ"
Блювотина, -ни, ж. = Блюваки.
Гайти ж. Дѣтск. Гулять. О. 1862. IX. 118.
Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі. Мил. 88.
Коротко нар. 1) Коротко. Гарно, та коротко. Ном. Коротко жити. Быть недолговѣчну. 2) Кратко. Тепер скажемо коротко, що Шрам Паволоцький... сим удавсь до Тетері. К. ЧР. 411. Ум. коротенько.
Опукуватий, -а, -е. = опуклий. Бочка опукувата. Волч. у.
Позрощувати, -щую, -єш, гл. Вырастить (многихъ).
Покупчитися, -чуся, -чишся, гл. Поторговать. Вх. Лем. 452.
Роспрядовитися, -влю́ся, -вишся, гл. О ниткѣ, веревкѣ: раскрутиться. Роспрядовилася нитка. Мирг. у.
Телятко, -ка, с. Ум. отъ теля.
Чин, -ну, м. 1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину. Г. Барв. 224. 2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. Н. Вол. у. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище. Кв. 3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов. МВ. ІІ. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУДУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.