Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полудуватий

Полудуватий, -а, -е. Съ бѣльмомъ на глазу. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУДУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУДУВАТИЙ"
Барзки нар. = барзо. Вх. Лем. 390.
Глодання, -ня, с. Глоданіе.
Же́рти, жеру́, -ре́ш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. Ном. № 11316. І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть. Шевч. 230.
Задерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = задеревіти.
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Знісок, -ску, м. 1) Послѣднее, самое маленькое яйцо, снесенное курицею. 2) Послѣдній ребенокъ у матери.
Маю́чий, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Камен. у.
Природжіння, -ня, с. Половые органы. Желех. Колись то було ще з предвіка, як створив Бог чоловіка, — чи забув, чи ся встидав: природжіння йому не дав. Подольск. г.
Пустодомок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.
Чортовиння, -ня, с. 1) Чертовщина. Чарують усяким чортовинням. Г. Барв. 260. 2) Чортъ знаетъ что, дрянь. Я ж думала — кавалір, аж то чортовиння. Чуб. V. 1180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУДУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.