Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуск

Полуск, -ку, м. Трескъ. Не чує полуску. Ном. № 4222.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУСК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУСК"
Гартівничий, гартовничий, -чого Производящій закалку.
Горю́шний, -а, -е. Горемычный. Горюшний чоловік отой Тишко: Черк. у. Кобилку зараз припинив, бо страх горюшну заморив. Греб. 376.
Загонистий, -а, -е. 1) Требовательный. Він чоловік не загонистий, зайвого не просить, а тільки своє бере. 2) Вспыльчивый. Там такий загонистий, що не можна й слова сказати, так і схопиться на ноги. 3) Увлекающійся.
Запрути́ти Cм. запручувати.
Навпа́шки нар. На опашку. Надів свиту навпашки. НВолынск. у.
Пороспікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспекти́ся, но во множествѣ.
Приносини, -син, ж. мн. = принос. Рк. Левиц.
Пролітати II, -та́ю, -єш, гл. Облетѣть. Я ввесь світ пролітала, золотих горів не видала. Чуб. V. 336.
Сіроокий, -а, -е. Сѣроглазый. Скифи сіроокі. Шевч. 616.
Шибеняк, -ка, м. = шибеник. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУСК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.