Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полягти

Полягти, -ля́жу, -жеш, гл. Полечь, лечь. А моя могила край синього моря, полягли любощі і щира розмова. Мет. 93. Слава не поляже. Ном. Да як моя головонька поляже, до тогді тобі всяке ледащо скаже. Чуб. V. 517. Всі вороги спать, поляжуть. Грин. III. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯГТИ"
Вивідка, -ки, ж. Развѣдки, разспросъ. разслѣдованіе. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки. Новомоск. у.
Денці́вка, -ки, ж. = Сопілка. Вх. Зн. 14.
Дзє́кало, -ла, с. Названіе бѣлорусса, по причинѣ употребленія имъ въ своей рѣчи звуковъ дзє.
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Збі́гти, -ся. Cм. збіга́ти, -ся.
На́рвина, -ни, ж. Деревянная палка, которою удерживаютъ полозъ саней въ изогнутомъ положеніи при его приготовленіи. Сумск. у.
Обрівняти, -ня́ю, -єш, гл. Обровнять.  
Попелюха, -хи, ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6.
Росколюватина, -ни, ж. = росколина. Борз. у.
Хрупостіти, -пощу, -стиш, гл. Хрустѣть, трещать. Чи чуєш? се кістки в зубах так хрупостять. К. Дз. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.