Живи́на, -ни́, ж. Животное, животина. Зосталам ся нещаслива, як живина в полю.
Клячити, -чу, -чиш, гл.
1) Заламывать стебли растеній для обозначенія чего-либо; вообще дѣлать кляк (Cм. кляк 1 и 2). Клячать комиш: охвативши в оберемок стоячого на пні комишу і стиснувши його кріпко руками, переломлють: комиш... покаже признаку.
Му́ркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] му́ркнути, -ну, -неш, гл. 1) Мурлыкать, мурлыкнуть. Кіт сидить та муркає. 2) Бормотать, разъ забормотать. Муркнув щось таке, що й не розбереш, та й пішов.
Невеликий, -а, -е. Небольшой, малый. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ум. невели́ченький. невели́чечкий, невеличкий. В мене ніжки невеличенькі. Шумить річка невеличка да й шумить як з лука.
Перебувати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перебу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Перемѣнять, перемѣнить на комъ обувь, переобувать, переобуть. Треба перебути чобіт, а то муляє.
Писатися, -шу́ся, -шешся, гл.
1) Писаться. У тім письмі пишеться, щоб вони перестали воювать.
2) Записываться. Та куди ж будем, та милее браття, будемо писаться? Запишемось у панськеє, — будем панів знати; напишемось у казеннее, — будем подать давати.
Півняк, -ка, м. Желѣзный стержень, на который надѣвается штельви́га.
Понапечатувати, -тую, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ). По їхньому понапечатувано.
Посхвачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Схватиться, вскочить (о многихъ). Побудив усіх, посхвачувались усі.
Прошуміти, -млю́, -миш, гл. Прошумѣть.
