Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полютувати

Полютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Позлиться. побѣситься. 2) Попаять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЮТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЮТУВАТИ"
Божевільня, -ні, ж. Больница или домъ для умалишенныхъ. Шейк.
Випробовувати, -вую, -єш, сов. в. випробувати, -бую, -єш, гл. Испытывать, испытать. (Бог) випробовує святого. К. Псал. 24. Випробовуй їх, що з їх за люде вийдуть. О. 1862. VI. 37. Ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували. Г. Барв. 163.
Гардеман, -ну, м. = гардаман. Напилам ся гардеману. Чуб. IV. 513.
Зві́сити, -ся. Cм. звішувати, -ся.
Облудно нар. Лицемѣрно, притворно.
Облягти Cм. облягати.
Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Судачок, -чка, м. Ум. отъ судак.
Судебник, -ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо. Г. Барв. 457.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЮТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.