Бокаса нар. Бокомъ, бочкомъ. На диби спиниться та гривою мотає, то піде бокаса, то б'ється і кусає.
Голостьоб, -бу, м. Возвышенное мѣсто безъ растительности.
Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість.
Морокува́тися, -куюся, -єшся, гл. = морочитися 1. Перевернулися з сіном та й морокувалися коло воза, та ото й порушив собі живіт.
Націлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. націлитися, -люся, -лишся, гл.
1) Нацѣливаться, нацѣлиться, прицѣливаться, прицѣлиться. Що тілько націлиться (стрілець), — заєць і є.
2) Haмѣреваться, вознамѣриться. Націлився їхати, аж тут дощ.
Парний, -а́, -е́ Душный, парный. День парний був, у холодку спочити шукав усяк.
Приспівувати, -вую, -єш, сов. в. приспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Припѣвать, припѣть. Теща дитя колихала і дитині приспівам: «люлю, люлю, татарчатко!» Нехай лишень сядуть за стіл, уже не я буду, щоб не приспівала йому: «Старший боярин як болван.» А вона сама грає і приспівує. приспівувати парубка дівчині. Называть ихъ имена вмѣстѣ въ пѣснѣ. 2) Упустить, утратить изъ за пѣнія. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівала и т. д. — Cм. приснідати.
Солодко нар.
1) Сладко.
2) Пріятно. Хто солодко живе, той гірко вмірає. посл. ум. солоденько, селоде́сенько.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Степ широкий. Послала мене мати в степ пшениці жати. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Ум. степо́к, степо́чок.
Черевичний, -а, -е. Башмачный.
