Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

польовка

Польовка, -ки, ж. = полювання. Вх. Уг. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬОВКА"
Валиво, -ва, с. Корыто. Желех.
Ді́до, -да, м. 1) Дѣдъ. 2) То-же, что пе́сик въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. ІІІ. 24. Ум. Ді́донько.
Обережний, -а, -е. Осторожный.
Повчок, -чка, м. Ум. отъ повк.
Полонистий, -а, -е. Покатый. Полониста гора. Черк. у.
Поналамувати, -мую, -єш, гл. Наломать (во множествѣ).
Пригірщ, горщі, ж. Пригоршни. ЗОЮР. І. 255.
Провинник, -ка, м. Виновникъ, провинившійся. Провинників-парубків посадили в холодну. Рк. Левиц.
Сільниця, -ці, ж. Солонка. Желех. Вх. Лем. 465. Ум. сільничка.
Супліка, -ки, ж. Прошеніе, письменная просьба. Супліка до Грицька К.... и Г. Арт. (О. 1861. III. 87). Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа. Св. Л. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЬОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.