Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляна

Поляна, -ни, ж. = полявина. Зміев. у. Од сих печер полою розляглась чимала поляна, оточена лісом і густою зарослею чагарника. Стор. МПр. 128. Вийшов на чистий пляць, на поляну, сів на оддишку. Чуб. II. 594. Ум. поля́нка, поляночка. Чуб. V. 477.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯНА"
Виторочити Cм. виторочувати.
Зашварґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. 1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.). 2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали. Св. Л. 230.
Кляч, -ча, м. Каждая изъ двухъ палокъ на концахъ рыболовной сѣти (гонишної сітки), невода; къ клячу привязанъ капать, за который вытягивается сѣть. Браун. 12. Біля кляча на сподах камінь, щоб сторч кляч ішов. Азовск. побережье.
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка. Гол. Од. 20.
Повибовтувати, -тую, -єш, гл. Выболтать, выплескать (во множествѣ).
Повік нар. Вѣчно, до смерти, во вѣкъ; никогда (при отрицаніи). Маленька собачка повік щеня. Ном. № 8608. Я своєї дівчиноньки повік не забуду. Мет. 27. Ой уже нашого пана — кошового повік не видати. Грин. III. 602. Повік-віки.
Понаписувати, -сую, -єш, гл. Написать (во множествѣ). Драг. 141. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях. Рудч. Ск. II. 149.
Сплавляння, -ня, с. Перевозка водою, сплавомъ.
Труночок, -чка, м. Ум. отъ трунок.
Хлезінь, -ні, ж. Раст. Bunias orientalis. Шух. І. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.