Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляна

Поляна, -ни, ж. = полявина. Зміев. у. Од сих печер полою розляглась чимала поляна, оточена лісом і густою зарослею чагарника. Стор. МПр. 128. Вийшов на чистий пляць, на поляну, сів на оддишку. Чуб. II. 594. Ум. поля́нка, поляночка. Чуб. V. 477.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯНА"
Біґарь, -ря, м. = бігарь = биґарь. Гн. І. 89.
Бусурманщина и бусурменщина, -ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? Дума.
Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Віщук, -ка, м. Вѣстникъ. Вх. Лем. 399.
Вохкий, -а, -е. Сырой, влажный. Ном. № 431. Буде (хата) вохка зімою й весною. Грин. II. 18.
Гаяння, -ня, с. Дѣйствіе медлящаго, медленность, медлительность. Твоє гаяння до ладу не доведе.
Муча́нка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья: смѣсь муки, молока и овечьяго сыру. Cм. мачанка. Желех. 2) Порода разсыпчастыхъ грушъ. Вх. Лем. 437.
Ошарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать. Канев. у.
Приложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прикласти. Дай мені смоли, голубчику, приложити до боку. Рудч. Ск. II. 15. Хто ж се тобі таке прізвище приложив? Стор. МПр. 133. Ні до чого й рук приложить. Г. Барв. 388. 2) Ударить. Вх. Лем. 456.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.