Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляна

Поляна, -ни, ж. = полявина. Зміев. у. Од сих печер полою розляглась чимала поляна, оточена лісом і густою зарослею чагарника. Стор. МПр. 128. Вийшов на чистий пляць, на поляну, сів на оддишку. Чуб. II. 594. Ум. поля́нка, поляночка. Чуб. V. 477.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯНА"
Батожище, -ща, с. ув. отъ батіг.
Відлетіти Cм. відлітати.
Волоський, -а, -е. Румынскій. Насіння з волоських гарбузів. Сим. 209. волоські горіхи. Грецкіе орѣхи, Juglans regia L. Анн. 180. Поминулися в саду яблучка, ще й волоські горішки. Грин. ІІІ. 225.
Густоволо́сий, -а, -е. Съ густыми волосами. Желех.
Зап'я́стник, -ка, м. Манжета (шерстяная). Вх. Лем. 416.
Крисанечка, -ки, ж. Ум. отъ крисаня.
Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. Мет. 175. На похиле дерево і кози скачуть. Посл. Гора похила до річки. Волч. у. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила. Мил. 103. 2) Покорный. 3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця. К. Досв. 142.
Римщина, -ни, ж. Раст. Aquilegia. Вх. Пч. II. 29.
Спаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, испакоститься.
Упричерть нар. = уприщерть. Насипай упричерть. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.