Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білобокий

Білобокий, -а, -е. Съ бѣлыми боками. Біг кінь білобокий через яр глибокий. Грин. І. 248. Чаще всего служить эпитетомъ къ слову сорока. А сорока білобока на скрипочку грає. Чуб. V. 1145., Ум. білобокенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОБОКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОБОКИЙ"
Богобоязно, нар. = богобійно.
Да́рбенний, -а, -е. Дарственный. У нас земля дарбенна, ми живемо на дарбенній землі, що поміщик наділив. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Зака́кати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. запачкать экскрементами.
Клішня, -ні, ж. 1) Клешня. Куди кінь з копитом, туди й рак з клішнею. Ном. 2) мн. Раздвоенная часть війя. Черк. у.
Локомоти́ва, -ви, ж. Паровозъ, локомотивъ. Льокомотива свище там. Млак. 109.
Проштрикнути Cм. проштрикувати.
Розжарити, -рю, -риш, гл. Разогрѣть, накалить. Розжарити грубу.
Слизотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = слизити 2. Мир. ХРВ. 48. По весні текла всяка нечисть, слизотіла й пінила. Мир. ХРВ. 162.
Чек Въ выраженіи: на чеку. На сторожѣ. Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути. МВ. ІІ. 194.
Щимки, -ків, м. мн. Тиски. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то не здумаєш. Ном. № 10049.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОБОКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.