Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білобокий

Білобокий, -а, -е. Съ бѣлыми боками. Біг кінь білобокий через яр глибокий. Грин. І. 248. Чаще всего служить эпитетомъ къ слову сорока. А сорока білобока на скрипочку грає. Чуб. V. 1145., Ум. білобокенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОБОКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛОБОКИЙ"
Бамбула, -ли, м. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ, животное; неповоротливый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Відщепнути, -ся. Cм. відщіпати, -ся.
Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Натручувати, -чую, -єш, сов. в. натру́тити, -ру́чу, -тиш, гл. Наталкивать, натолкнуть.
Плуганитися, -нюся, -нишся, гл. Тащиться, медленно ѣхать. Плуганився я болотом верстов п'ять. Н. Вол. у.
Покивання, -ня, с. Киваніе. Зробив притчу з нас в язиціх, покивання глави в людях. К. Псал. 106.
Промордувати, -ду́ю, -єш, гл. Промучить.
Пупорізка, -ки, ж. Повивальная бабка. Ішла раз пупорізка кудись на родини. Драг. 49.  
Розлучення, розлучі́ння, -ня, с. Отдѣленіе своего скота изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218, 213. Полонинка веселая лиш, до розлученя, а як пішла худібонька, она засмучена. Шух. І. 204.
Фарбувати, -бую, -єш, гл. Окрашивать, красить. Желех. Cм. хварбувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛОБОКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.