Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Высверливать, высверлить, вывертѣть.
2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб).
Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду.
Дійни́к, -ку́, м. 1) = Дойняк. 2) = Дійниця.
Осудовище, -ща, с. Скандалъ, позоръ. Таке осудовище!
Осягати, -га́ю, -єш, сов. в. осягти, -гну, -неш, гл.
1) Достигать, достигнуть, достичь.
2) Занимать, занять, овладѣвать, овладѣть. Осягати під левади вольні займанищини. В полках осягли козаки й позаймали землі під сотні.
Підпалайка, -ки, ж. = підпалак.
Проязичити, -чу, -чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка.
Сорокуля, -лі, ж. Гадюка. Сорокуля го уп'єлила.
Укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Выпачкаться, качаясь. Укачався в пір'є. Впала серед дороги, укачалась у пісок.
