Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

польщак

Польщак, -ка, м. Такъ въ Херс. губ. называютъ крестьянина изъ Подольск. или Кіевск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬЩАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬЩАК"
Боковий, -а, -е. 1) Боковой. Бокові двері. Левиц. І. 231. боковий вітер. Вѣтеръ, дующій въ бокъ судна. Мнж. 148. 2) Сторонній. З бокових мирського збору берут більш, бо вони жадної повинности не одбувають. Н. Вол. у. 3) — кінь. Пристяжная лошадь. 4) — ва сестра. Шутливое названіе жены, а чаще — жены невѣнчанной, которая выдается за сестру. Фр. Пр. 103.
Медяни́шний, -а, -е. = медяний.
Наримарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = налимарювати.
Неїднаковий, -а, -е. = неоднаковий.
Огавно нар. Сильно, очень. Огавні ся хвалил. Вх. Уг. 255.
Порізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть мясникомъ нѣкоторое время.
Розблискатися, -каюся, -єшся, гл. Засверкать отовсюду.
Тартаковий, -а, -е. Относящійся къ тартаку. Шейк.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ. Шейк.
Щипанка, -ки, ж. Особый родъ мережок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЬЩАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.