Відгонити, -ню, -ниш, гл.
1) = відганяти.
2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Чим наївся, тим і відгонить. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Місцина справді стала пустирем одгонити.
Дома́цуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. дома́цатися, -цаюся, -єшся, гл. Дощупываться, дощупаться. Ти така гладка стала, що мабуть і ребер не домацаєшся.
Затну́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Коверцовий, -а, -е. Ковровый. Коверцові (барвні) лежники.
Певняк, -ка́, м. Увѣренный. Тепер я виведу коні на степ та й на всю ніч певняк собі, що не будуть у спаші.
Пересуд, -ду, м.
1) Вторичный судъ.
2) Судебная пошлина, взыскиваемая въ пользу суда съ проигравшаго процессъ. Не будеш пересудів брати.
3) мн. Пересуды, сплетни.
4) Предразсудокъ. Ми пересуди давнішні занедбали. Ум. пересудок. А суддя судить, пересудки бере, пересудки бере, на скам'ю кладе.
Потруїти, -трую, -їш, гл. Отравить (многихъ).
Просвіток, -тку, м.
1) Просвѣтъ; проблескъ; бликъ.
2) Отрада, душевный покой; свобода. просвітку за ним нема. Нѣтъ житья, покоя за нимъ. просвітку не дає. Докучаетъ, преслѣдуетъ неотступно. По вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам.
Сороківчик, -ка, м. Ум. отъ сороківець.
Шарпак, -ка, м. Оборванецъ.
