Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуничник

Полуничник, полуни́шник, -ка, м. 1) Стебель и листья клубники, клубничный кустикъ. Полуничнику багато, а ягід на йому нема. 2) Наливка на клубникѣ. 3) Раст. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИК"
Багнітка, -ки, ж. Сережка дерева. Вх. Пч. II. 37.
Безоборонність, -ности, ж. Беззащитность. Желех.
Бодрий, -а, -е. Бодрый. Котл.
Відгосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. Перестать быть хозяиномъ.
Квацяти, -цяю, -єш, гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Мпж. 61. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати. Мнж. 140.
Скрегіт, готу, м. 1) Скрежетъ. 2) Стрекотаніе.
Соняшниця, -ці, ж. чаще мн.: соняшниці. Спазматическія боли въ животѣ. Маркев. 88. КС. 1893. VII. 80. Грин. II. 318. ХС. VII. 416.
Сундачитися, -чуся, -чишся, гл. Плестись, тянуться. Школяри вже сундачуться. Сквир. у.
Чапрак, -ка, м. Чепракъ. Стор. II. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУНИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.