Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуничник

Полуничник, полуни́шник, -ка, м. 1) Стебель и листья клубники, клубничный кустикъ. Полуничнику багато, а ягід на йому нема. 2) Наливка на клубникѣ. 3) Раст. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИК"
Дбайли́вий, -а, -е. = Дбалий. Борз. у.
Картник, -ка, м. Картежникъ. Желех. КС. 1892. І. 152.
Налічи́ти Cм. налічувати.
Острокіл, -колу, м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті. Чуб. V. 155.
Переполовинити, -ню, -ниш, гл. см. переполовинювати.
Плюгаш, -ша, м. = плюгавець. МВ. (КС. 1902. X. 152).
Подихати, -хаю, -єш, гл. Подышать.
Половничник, -ка, м. 1) = полуничник. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216.
Хвайда, -ди, ж. 1) Плеть. КС. 1884. І. 29. Ой стоїть пан з нагайкою, отаман з файдою. Чуб. V. 1065. Били її хвайдами: «не йди, бідо, за нами»! Чуб. V. 1164. 2) Польза, прибыль. Хвайда з його громаді є, нема що. Камен. у.
Царинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ца́рина. 2) Огороженное мѣсто при усадьбѣ, предназначенное для сѣнокоса. Шух. І. 21. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУНИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.