Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув.
Дворя́дний, дворядо́вий, -а, -е. Въ два ряда, двурядный.
Ковзь! меж. Скользь!
Пооблямовувати, -вую, -єш, гл. Окаймить (во множествѣ).
Проміння, -ня, с. соб. Лучи. Сонце... сипнуло промінням по росяних травах. Зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах.
Рублевий, -а, -е. Рублевый. Купи мені, моя мати, за три шаги голку, за чотирі золотії червоного шовку, за пятого рублевого мальовані пяльця.
Скопилитися, -люся, -лишся, гл. О дѣвушкѣ: родить дитя. Скопилилася дівка.
Славута, -ти, м. Эпитетъ Днѣпра. На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низесенько уклоняли. Суджено за море славутою-Дніпром та за Дунай плисти.
Тімениця, -ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Тімениці повно на шиї й на руках. Ум. тіменичка.
Упродовж нар. Вдоль. Стіл з росколиною упродовж. Улиця упродовж людьми заступилася.
