Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полум'яний

Полум'яний, -а, -е. Пламенный. Левиц. І. 306. Ком. II. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМ'ЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМ'ЯНИЙ"
Бриндзянка, -ки, ж. Небольшая бербениця для храненія бриндзи. Шух. I. 214, 206.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива. Желех.
Зубний, -а́, -е́ Зубной. Прилипла вже до кости моя кожа, зостався я із яслами зубними. К. Іов. 42.
Лайно, -на́, с. Калъ, пометъ, навозъ. Але з тебе й зух, зараз і осів, як лайно. Подольск. г.
Лежа́нка 2, -ки, ж. Лежанка. Стара сидить на лежанці та колише малого внука. Левиц. І. Ум. лежаночка.
На́видітися, -джуся, -дишся, гл. Любить другъ друга. Нені наші дуже обі навиділися. Федьк.
Повідбивати, -ва́ю, -єш, гл. Отбить (во множествѣ). Як би йому довшії хвіст, то сам би собі боки повідбивав. Ном. № 2514. Так йому бельбахи повідбивають, що насилу удосвіта, рачки додому долізе. Кв.
Різноція, -ції, ж. Разногласіе, разбродъ. К. ЦН. 239, 255.
Сковувати, -вую, -єш, сов. в. скувати, скую, -єш, гл. Сковывать, сковать. Рудч. Ск. II. 41. Доброго леміша мені скував. Тоді його скували з злодіями та й повели. Рудч. Ск. II. 161. Не скуй душі живої і слова живого. Шевч. ІІ. 56.
Спорохнівка, -ки, ж. Гнилушка, кусокъ гнилого дерева. Вх. Уг. 269.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУМ'ЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.