Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляка

Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника. Мнж. 189.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯКА"
Байдачний, -а, -е. Принадлежащій, свойственный байдаку.
Бгатися, бгаюся, -єшся, гл. 1) Складываться, свертываться. 2) Скорчиваться, съеживаться. Хома в куточку бгавсь. Бор. 26.
Бичитися, -чуся, -чишся, гл. О коровѣ: имѣть случку. Гарно бичитися, та погано телитися. Ком. ІІ. № 446.
Бритовка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Обважити, -ся. Cм. обважувати, -ся.
П'яти-перстень, -тня, м. Раст. Potentilla alba L. ЗЮЗО. І. 174.
Радний II, -а, -е. , радній, -я, -є. Совѣтующій, подающій совѣтъ. Став тоді старий князь своїм радним слугам казати. ЗОЮР. І. 177.
Солодок, -дка, е = солодкий. Не будь ні гірок, ні солодок. Ном. № 4602.
Товкування, -ня, с. Толкованіе, разговоры. Твого товкування не переслухаєш. Шейк.
Чабанський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. Чабанська собака. О. 1862. X. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.