Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляка

Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника. Мнж. 189.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯКА"
Задові́л, -во́лу, м. Удовлетвореніе. Держаться жаданням неситим своїм... задоволу неситої страсти. К. Дз. 135.
Запричаща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запричасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Пріобщать, пріобщить св. даровъ. Просив хворого запричастити. Г. Барв. 151. В четвер уже не вставав, а в п'ятницю його запричастили. Стор. І. 259.
Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Новомоск. у. Не бери ямою капусти, бо звідніє. Черк. у.
Необлудність, -ности, ж. Чистосердечіе, нелицепріятіе. Волын. г.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Позмочувати, -чую, -єш, гл. Измочить, смочить (во множествѣ).
Попруг, -га, м. Шрамъ, царапина. Коняка дзизнула по морді, попруг зробила на носі — і досі знать. Верхнеднѣпр. у.
Правничий, -а, -е. Юридическій. Желех.
Уїдище, -ща, с. Пожираніе? кормежка? На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в'їдище — війна. К. ПС. 25.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.