Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

польованець

Польованець, -нця, м. Охотникъ. Вх. Зн. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬОВАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬОВАНЕЦЬ"
Арме́н, -на, м. = Вірме́н. Чуб. Г. 179.
Багніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться болотистымъ, тинистымъ, топкимъ.
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Гладючий, -а, -е. Сильно толстый, жирный. Ото, яка гладюча корова. Волч. у.
Кругогляд, -ду, м. = круговид. Прозорий воздух розширив кругогляд на всі боки. Левиц. Пов. 97.
Літе́рний віз. Возъ, приспособленный для возки сноповъ.
Нездольність, -ности, ж. Неспособность, слабость, безсиліе или невозможность сдѣлать что-либо. Чуб. І. 272.
Остити Cм. остивати.
Продай, -даю, м. = продаж. На продай — для продажи. Вх. Лем. 457.
Сапка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЬОВАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.