Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Битка, -ки, ж. 1) = бабка 5. 2) Разбитое яйцо (Cм. битися навбитки). У мене є з двадцять биток. 3) Драка, битье. На ярмарку спинилась межи людьми битка. 4) Ударъ въ игрѣ латка. 5) Шило, которое отыскиваютъ другъ у друга играющіе въ игру: шила бити. 6) То же, что и терниця, но съ болѣе широкой щелью для мечика.
Вилог, -гу, м. Раскладка сбора, налогъ. І землю у жадного відрізали під скотину, і вилог на скотину таки платнице біда.
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій.
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Зазу́лька, -ки, ж. 1) Ум. отъ зазуля. 2) Насѣк. То-же, что и со́нечко, божья коровка, Coccinella septempunctata.
Набрести́ Cм. наброджувати.
Свинарик, -ка, м. Ум. отъ свинарь.
Шкуратяний, -а, -е. Кожаный. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. У якому капшуці ваші гроші? — У шкуратяному гаманці.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Колись і моя копійка не щербата була.
2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ.
3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина.
4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць.
5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька.
