Блазенський, -а, -е. Шутовской, дураческій.
Відвертати, -таю, -єш, сов. в. відвернути, -ну, -неш, гл. 1) Отворачивать, отворотить, отвращать, отвратить; поворачивать, поворотить. Відвертає від неї очі. Не годиться відвертати хліб нарізаним боком до стіни. Нехай Бог відвертає. Щоб я од вас лиця не відвернула. 2) Отъѣзжать, отъѣхать, отплывать, отплыть. Ви, турки-яничари, по маленьку, браття, ячіте, од галери одверніте. 3) Отваливать, отвалить. Одвернув (камінь). Годі орати! — Як годі? — каже чоловік. — Дві скиби тільки одвернути та й упруг. 4) Возвращать, возвратить. Були в мене старости, підбрехачі твої, ну, одвернув я почеськи тобі хліб, не прогнав тебе. 5) Пахать, вспахать плугомъ второй разъ поперегъ или вдоль участка. 6) Отклонять, отклонить что-либо. І кулі мов рукою одвертає. Єсть такії люде, ща на пожежі уміють одвернуть вітер од сусідньої оселі. 7) Отвлекать, отвлечь, отклонять, отклонить. Відвертала вона мене від сеї думки. Тебе прошу, голочко: відверни злих собак од мого скота. 8) О колдовствѣ: возвращать, возвратить первоначальный видъ, отвращать, отвратить. Зробив (чарами), то була біла редька, а то зусім почорніла, та вже назад не одверне, шоб чорна стала білою. 9) Вычитать, вычесть. Жиду грошей не понесу міняти, бо він зараз довг одверне. 10) Отвѣчать, отвѣтить. Та чую ж, чую, — одвертає.
Засту́пник, -ка, м. 1) Замѣститель, заступающій мѣсто другого, исправляющій должность. 2) Защитникъ, заступникъ, ходатай за кого. Хто в нас Бог, опріч Єгови? Хто заступник, опріч Бога?
Красочка, -ки, ж. Ум. отъ краска.
Левчук, -ка, м. = левеня. Томить лева голод і левчука згаю.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино.
Одинадцятий, -а, -е. Одинадцятый. Уже твої хорти одинадцяті двері гризуть.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки.
Пазити, -зю, -зиш, гл. = пазати. Пазь своє!
Фіновщина, -ни, ж. = крижмо.
