Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полумінь

Полумінь, -ні, ж. = полум'я. ЕЗ. V. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМІНЬ"
Бланяр, -ра, м. = скляр. Вх. Лем. 392.
Вісімдесят, восьмидесяти числ. Восемьдесятъ. Мені вісімдесят год. Рудч. Ск. І. 20.
Забіга́ння, -ня, с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе.
Зі пред. = з. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58.
Необлудний, -а, -е. Чистосердечный, нелицемѣрный. Волын.
Палиґа, -ґи, ж. 1) Большая палка. Вх. Зн. 47. 2) Крыша въ шахтномъ ходѣ. Вх. Зн. 46.
Порадничок, -чка, м. Ум. отъ порадник.
Рубаний, -а, -е. Рубленный. Рубаних дров уже трошки зосталося, — треба вже рубати. Рубана рана. Рана отъ сабли или другого подобнаго рубящаго оружія. Маю я на собі девять ран — рубані широкі, а читирі — стреляні глибокі. АД. І. 258. рубаний коло́дязь = рублений колодязь. Ой в рубанім колодязі.... там дівчина воду брала. Чуб. V. 1184.
Стогодній, -я, -є. Столѣтній. Згорбивсь, згнітивсь, мов дід стогодній. О. 1862. IV. 90.
Стуманілий, -а, -е. Съ отуманенной головой, съ помраченнымъ пониманіемъ. Схаменуться, стрепенуться стуманілі люде. К. ХП. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.