Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полумінь

Полумінь, -ні, ж. = полум'я. ЕЗ. V. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУМІНЬ"
Вата, -ти, ж. Родъ невода съ мелкими ячеями для небольшой рыбы. Вх. Пч. ІІ. 21.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Муші́я, -шії, ж. Имущество. Шух. І. 107.
Понаварювати, -рюю, -єш, гл. Наварить (во множествѣ). Маркев. 71. Вона заходилась, — понапікала хліба, понаварювала. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.
Проглаголати, -лаю, -єш, гл. Проговорить. Так проглаголавши, замовк старий. К. ЧР. 421.
Прощебетати, -чу́, -чеш, гл. Прощебетать.
Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева. 2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару. Мир. Пов. І. 111. 3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється. МВ. ІІ. 46.
Танцівник, -ка, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к. Шух. І. 33.
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями. Черниг. г.
Шанта, -ти, ж. Раст. a) Nepeta Catartica L. ЗЮЗО. I. 129. б) Marrubium vulgare L. Вх. Пч. I. 11. Cм. шандра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.