Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полюбовник

Полюбовник, -ка, м. Любовникъ. Сквир. у. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Чуб. IV. 495. Ум. полюбо́вничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЮБОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЮБОВНИК"
Кахляний, -а, -е. = кахельний.
Кей = ке. Кей сюди. Харьк. у.
Нерозум, -му, м. Неразуміе, глупость. Желех.
Ніяк II, нар. Никакъ. Вона ніяк не підбіжить. Рудч. Ск. І. 1.
Образливо нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64.
Подвигати II, -га́ю, -єш, сов. в. подвигнути, -ну, -неш, гл. Побуждать, побудить, подвигнуть. І чий се дух уста твої подвигнув? К. Іов. 55.
Пороскопирсувати, -сую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).  
Посунути, -ся. Cм. посувати, -ся.
Примова, -ви, ж. Заговоръ (знахарскій).
Цеглястий, -а, -е. Кирпичнаго цвѣта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЮБОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.