Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляк

Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. ЕЗ. V. 242. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. АД. II. 39. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили. ЕЗ. V. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯК"
Задніпро́в'Я, -в'я и задні́пря, -ря, с. Заднѣпровье. О. 1862. VII. 63. Вес Задніпров'я, мов грім його ударив, запалало. Сніп.
Закри́шувати, -шую, -єш, сов. в. закриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Положить въ борщъ и пр. зелень. Гарбуз, мамцю, варю, цибулькою закришила. Грин. III. 387.
Злінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться.
Мо́жно нар. = можна. Теперенька дитина підбільшала, то мені можніше буде на роботу йти. Волч. у.
Німчин, -на, м. = німець 1. З ким я буду сю ніч ночувати? Чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком? Чуб. V. 885.
Ожеледа, -ди, ж. = ожеледиця. Не зайду я в полонинку, бо там ожеледа. Шух. І. 202.
Орапеня, -ня́ти, м. Арапченокъ, негритенокъ. К. Дз. 170.
Полекшати, полекши́ти, полекшіння = полегшати, полегшити, полегшіння. ЕЗ. V. 24.
Слободний, -а, -е. Свободный. Чуб. І. 165., Ум. слободне́нький, слободнесенький.
Ускок, -ку, м. Каскадъ на рѣкѣ. Шух. І. 316.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.