Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляк

Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. ЕЗ. V. 242. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. АД. II. 39. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили. ЕЗ. V. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯК"
Бецманка, -ки, ж. р. отъ бецман.
Кам нар. Чѣмъ. Угорек. Желех. Вх. Зн. 23.
Ланок, -нка, м. Ум. отъ лан.
Лі́ра, -ри, ж. 1) Лира. 2) Музыкальный струнный инструментъ, въ которомъ звукъ вызываетъ смычекъ въ видѣ круга, вправленный внутрь ліри и вращающійся какъ колесо, причемъ исполнитель перебираетъ пальцами по клавишамъ. Cм. ЗЮЗО. I. 315.
Низькоокий, -а, -е. Близорукій. Лебед. у. Канев. у. Васильк. у. Мнж. 187.
Повідпадати, -даємо, -єте, гл. Отпасть (во. множествѣ). Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають. Кв.
Посередині нар. Посреди. А щоб мене до вечора посередині хати побачила. Ном. № 6763. Роздерлась завіса церковня посередині. Єв. Л. XXIII. 45.
Ревидувати, -ду́ю, -єш, гл. Ревизовать, осматривать. Чуб. III. 349. О. 1561. XI. 9. Став жовнірь госпосю ревидувати: чом в тебе, госпосю, уста солодкі?... Чом в тебе, госпосю, очка чорненькі? Гол. І. 147. Нехай опека мене ревидує. Прил. у.
Случка, -ки, ж. = случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що и побито. Екатер. г. (Залюб.)
Торопа 2, -пи, об. Непроворный, неповоротливый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.