Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляк

Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. ЕЗ. V. 242. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. АД. II. 39. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили. ЕЗ. V. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯК"
Гилинуватий, -а, -е. Больной грыжей. Казали, що він гилинуватий, а я гили в його не бачив. Кобел. у. (Залюб.).
Джорели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Бить ключемъ, струиться.
Дністер, Дністро́, -стра́, м. Рѣка Днѣстръ. Мет. 392. К. Досв. 102. А ти прощай, Дністер, ой ти річко мутная, вже ж нам більше з тебе води не пити. Грин. ІІІ. 603. Ум. Дністрочок. Чуб. V. 82.
Занести́, -ся. Cм. заносити, -ся.
Переморгнутися Cм. переморгуватися.
Плаксивиці, -ців, м. мн. Болѣзненная плаксивость у дѣтей. КС. 1893. VII. 80. КС. 1883. VII. 588. Мил. 34.
Погоїти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш. Черниг. у.
Подати, -ся. Cм. подавати, -ся.
Попересипати, -па́ю, -єш, гл. То-же, что и пересипати, но во множествѣ.
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.