Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляк

Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. ЕЗ. V. 242. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. АД. II. 39. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили. ЕЗ. V. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯК"
Биркати, -каю, -єш, гл. Созывать овецъ. Вівчарь вівці наганяє, на ягнята биркат. Гол. ІІІ. 394.
Бубнувати, -вую, -єш, гл. = бубнити. Угор.
Виплоджувати, -джую, -єш, сов. в. виплодити, -джу, -диш, гл. Плодить, выводить, вывести; рожать, родить, породить. Та нігде вийти, та нігде сісти, та гніздо звити, а малих діток виплодити. Грин. ІІІ. 695.
Відв'Язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відв'язатися, -жуся, -жешся, гл. Отвязываться, отвязаться.
Змунити, -ню, -ниш, гл. Померкнуть. Сонце то засяє, то змуне. Левч. 113. Сонце майорить між ними (хмарами) — то засяє, то овсі змуне. О. 1862. IX. 62.
Козьодрист, -ту, м. Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. І. 10.
Паук, -ка, м. и пр. = павук и пр.
Полинець, -нцю́, м. Раст. Artemisia austriaca L. ЗЮЗО. І. 112.
Пшикати, -каю, -єш, сов. в. пшикнути, -ну, -неш, гл. 1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду). 2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами. К. Дз. 34.
Свіжо нар. Недавно, только что. (Поля) свіжо заскорожені. Мир. Пов. II. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.