Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляк

Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. ЕЗ. V. 242. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. АД. II. 39. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили. ЕЗ. V. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯК"
Безправство, -ва, с. Беззаконіе, безправіе. (Запорожці) відбивалися від ляха і його безправства. Млак. 122.
Вишкварити, -рю, -риш, гл. Вытопить жиръ.
Горі́ше нар. = Горійше. Ой горе, горе калині при долині, а ще й горіше сироті на чужині. Грин. ІІІ. 415.
Зазирну́ти Cм. зазирати.
Зві́чний, -а, -е. Старинный. І погані звичаї часто тримаються через те тільки, що вони звічні.
Латинський, -а, -е. Латинскій. Латинський віршник. Шевч. 298.
Незмінно нар. Неизмѣняемо; неизмѣнно.
Рябканистий, -а, -е. Пестрый. Cм. рябий 1. Вх. Зн. 61.
Ужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Употреблять, извлекать пользу. Желех.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою? О. 1862. II. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.