Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поляк

Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. ЕЗ. V. 242. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. АД. II. 39. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили. ЕЗ. V. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЯК"
Беґеря, -рі, ж. 1) Большая пастушья палка. Кіев. Cм. биґарь. 2) Бранное: говорится о высокихъ ростомъ, но глупыхъ. Кременч. у.
Зате́мрітиси, -рюся, -ришся, гл. Потемнѣть, стемнѣть. То вияснилося було, а то знов затемрілося. Н. Вол. у. Вийшли увечері, а у ліс прийшли — затемрілося, нічого не видко. Камен. у.
Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр. Вх. Зн. 28.
Наставати, -стаю́, -єш, сов. в. настати, -стану, -неш, гл. Наставать, настать, наступать, наступить. Треба зачинати шаткувать на сьомім дні, як молодик настане. Ном. № 300. Що далі на світі, більш біда наставає. Ном. № 961. Поляжемо, — по нас настануть люде, що прах німий наш воскресять ділами. К. ЦН. 241.
Покартати, -та́ю, -єш, гл. Побранить. Словами покартай його, а не бий. Ном. № 3872.
Потемки нар. Во тьмѣ. Що ви потемки промовили, повидну чутимуть. Єв. Л. XII. 3.
Розмізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Размозжить.
Сокоруха, -хи, ж. Эпитетъ курицы. Лохв. у.
Тарганити, -ню, -ниш, гл. Тащить, тянуть. Борз. у.
Тринди меж. Припѣвъ. Гол. III. 492.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.