Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

польовик

Польовик, -ка, м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬОВИК"
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Мнж. Прийшов пізно, аж завізно. Ном. № 1802. Ум. завізне́нько. Аф.
Засипа́тися 1, -па́юся, -єшся, сов. в. заспа́тися, -сплю́ся, -спи́шся, гл. Засыпаться, заспаться, спать слишкомъ долго. Нема в мене свята, — каже чорт: — я не загуляюсь, не запіячу, не засплюсь і на Великдень. Г. Барв. 193.
Зловитися, -влю́ся, -вишся, гл. Пойматься.
Зоп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. = зіп'ясти, -ся. Гліб. 89. Левиц. І. 103.
Колодрочка, -ки, ж. Ум. отъ ко́лдра. Ходи ж, моя доню, до хати: час тобі на посаг сідати! — Постеліть колодрочку, — я війду. Гол. II. 100.
Неприродно нар. Неестественно, ненатурально.
Попанькатися, -каюся, -єшся, гл. Поняньчиться, поухаживать за кѣмъ.
Річно нар. Въ годъ. Плачу два карбованці річно.
Росхристаний, -а, -е. Съ раскрытой грудью, незастегнутый. Старий Грімач без шапки ходить, росхристаний. МВ. І. 144. Росхристана сорочка. Кв. І. 51.
Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЬОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.