Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

польовик

Польовик, -ка, м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬОВИК"
Засма́жувати, -жую, -єш, сов. в. засма́жити, -жу, -жиш, гл. Поджаривать, поджарить въ маслѣ. Засмаж грибків на снідання.
Кревно нар. см. кревне.
Ма́чушин, -на, -не. Принадлежащій мачехѣ. Зімне сонце, як мачушине серце, зімне тепло, як мачушине добро. Ном. № 619.
Перепродати Cм. перепродувати.
Печоглядини, -дин, гл. = розглядини.
Плесо, са, с. 1) Озеро по теченію рѣки, сильно расширенное мѣсто рѣки, чистое, незаросшее, съ тихимъ теченіемъ. Шух. І. 6. Коломак... літом пересихає, тільки зостаються плеса. О. 1861. VIII. 93. Поміст вилискувався, як замерзле плесо. Стор. МПр. 74. 2) Грядка четвероугольной формы. Харьк. Як оце плесо захарастили редькою. Зміев. у. Плесо огірків, капусти. Лебед. у. Ум. плісце́. Конст. у.
Покупчитися, -чуся, -чишся, гл. Поторговать. Вх. Лем. 452.
Поліжниця, -ці, ж. = породілля. Гн. II. 197.
Розумувати, -му́ю, -єш, гл. Разсуждать.
Спороти, -рю́, -реш, гл. 1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький. Рудан. І. 26. 2) Высѣчь. Бодай кат споров. Ном. № 3686.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЬОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.