Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуничниця

Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИЦЯ"
Гарбарювання, -ня, с. = гарбарство.
Дуда́рь, -ря́, м. 1) Мастеръ, дѣлающій дудки. 2) Играющій на свирѣли. 3) Родъ хороводной игры. Ив. 70. Ум. дуда́рик, дуда́рчик, дуда́ренько. Заграй мені, дударику, на дуду, тепер же я своє горе забуду. Чуб. V. 1110. Доньку видала за дударчика. Гол. ІІІ. 463. Ой сину, мій дудареньку, ти ж було селом ідеш, ти було в дуду граєш. Чуб. V. 1143.
За́злість, -лости, ж. Вражда, ненависть. за́злість на ко́го ма́ти. Враждовать съ кѣмъ, ненавидѣть кого. Желех.
Заро́бок, -бку, м. = зарібок. Гол. І. 351.
Звенькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. Н. Вол. у.
Зляганий, -а, -е. Слегшійся. Як зляганий сніг, то вітер не вдере. Н. Вол. у.
Місти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Мѣстить, помѣщать. Де він те все містив, — Бог його святий знає. О. 1862. І. 29.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть. Чуб. V. 39.
Попрати, -перу, -ре́ш, гл. Постирать. Попрали баби панам сорочки. Мнж. 129.
Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу. Чуб. V. 754.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУНИЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.