Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но!
Зцапіти, -пію, -єш, гл. Глупымъ сдѣлаться, одурѣть (какъ козелъ).
Наві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. наверті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Насверливать, насверлить дыръ. 2) Наматывать, намотать. Заболіла головонька, заболіла, що велику куделицю навертіла.
Поперестановляти, -ляю, -єш, гл. = попереставляти.
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный.
2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає.
Розгвинтити Cм. розгвинчувати.
Стерегти, -жу, -жеш, гл.
1) Стеречь, остерегать. Сижу дома та стережу, то й ціле. Береженого Бог береже, а козаченька шабля стереже.
2) Слѣдить за кѣмъ. Ми не знали тоді, хто підпалив, але вже стерегли її — чи не вона те зробила.
Стрівка, -ки (= стрілка), ж.
1) Значекъ, вырѣзанный на ухѣ овцы передъ выгономъ въ полонину.
2) Ловушка для воробьевъ. Cм. стрілка.
Улюблений, -а, -е. Любимый, возлюбленный. Пані моя, пані моя, пані влюбленая.
Ухилити ся.. Cм. ухиляти, -ся.
