Азия́тський и азия́цький, азія́цький и азія́тський. 1) Азіатскій. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. 2) Варварскій, жестокій.
Акто́р и актьо́р, -ра, м. Актеръ. Ввійшов Яким зовсім так, як от виступають актори на сцену з-за декорацій. Один актьор грав дуже погано... в партері почали сміятись.
Вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівонька, удівочка.
Виплітати, -таю, -єш, сов. в. виплести, -плету, -теш, гл.
1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці.
2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.
Відхлянути, -ну, -неш, гл. Отхлынуть, сойти назадъ. Як же минуло лихоліття, та відхлянули татари геть.
Здобувани́на, -ни, ж. = здобуток.
Лихосло́в, -ва, м. Ругатель, сквернословъ.
Учутка, -ки, ж. = поголоска.
Цівка, -ки, ж. 1) Стволъ дерева. Обчухрав гілля, тільки цівка зосталась. Увесь дуб почорнів од диму, кругом цівки роскидалися головешки. 2) = ціва 1. 3) Шпулька для наматыванія нитокъ (въ ткацкомъ челнокѣ, самопрялкѣ, шпулері и пр.). Cм. ціва 2. Щука-риба сукно ткала, а рак-неборак цівки сукав. 4) Трубка. У пневматичної машини дві цівки або дудки. 5) Ружейный стволъ. 6) Дымовая труба. 7) Трубчатая кость въ ногѣ животныхъ: верхня цівка — выше колѣна, нижня цівка — ниже колѣна. 8) Плечевая кость. 9) Часть олійниці. Cм. 10) мн. цівки. Родъ ловушки для звѣрей: веревочныя петая, при которыхъ остальная часть веревки скрыта въ дерев. трубкѣ, чтобы пойманный звѣрь не могъ перегрызть веревки 11) Струя. Дощ іде, як відром Ілле, а зо стріх біжить, як цівкою. Кров цівкою б'є. Добре цівкою смикнув. (О сильно пьяномъ). Ум. ці́вочка. Пішла за ткачика цівочки сукати.
Шлик, -ка, м. Родъ шапки. Въ Галиціи: суконная круглая шапочка съ загнутою мѣховою опушкою. Въ думѣ — бархатная. Шлики із себе скидали. Ум. шличо́к. Старший син у хату ухожає, шличок здіймає, низенько вклоняє.
