Вороний, -а, -е. 1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді.
2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. Ум. вороненький.
Зе́мський, -а́, -е́ 1) Земскій. 2) Земной. Прийшов царь земський до царя Будимира.
Казан, -на, м. Котелъ. Нехай наш казан закипить іще і з другого боку. Як у казані кипить. посл. ум. казано́к, -казаночок, -казанчик. Наймит роспалив багаття, повісив казанок і почав варити кашу. Пойди ти до річки Самарки, до криниці Салтанки, казанок у руки взявши. Вітер віє, повіває, казаночок закипає.
Крутитися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться.
2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. Крутнувся догори черева. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився.
Наба́зграти, -раю, -єш, гл. Напачкать, написать каракули.
Орандарський, -а, -е. = орендарський. Орандарські діти.
Розсолювати, -люю, -єш, сов. в. розсолити, -лю, -лиш, гл. Солить, посолить. Пити йому схотілось. От він (дурень) набрав води, покуштував — не солона. Узяв тоді, усю сіль у воду висипав, розсолив.
Страх 2 нар. Очень, ужасно. Страх йому їсти захотілось. Енея не любила страх.
Тверезісінький, -а, -е. Совершенно трезвый.
Тигитка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus.
