Залі́зце, -ця, с. 1) Ум. отъ залізо. 2) залі́зця каркові, лютрові. Cм. лютрові залі́́зця.
Му́дрощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Хитроумныя затѣи, хитрые пріемы; мудрствованія. Хитрощі та мудрощі. 2) Мудреныя вещи, что-либо затруднительное для пониманія или исполненія. Не великі тут мудрощі. 3) Заповѣди. Десять Божих мудрощей.
Онемощіти, -щію, -єш, гл.
1) Обезсилѣть, изнемочь. Як цілий день у спеку попокосиш, то й онемощієш.
2) Обѣднѣть. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів.
Пилити, -лю́, -ли́ш, гл. Пылить. Ой помалу, дружечки, йдіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала.
Підтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.
Плат, -та, м.
1) Несколько аршинъ (5 — 6) бѣлаго тонкаго полотна, которымъ завиваютъ новобрачной на свадьбѣ голову.
2) Платокъ. Скажу собі зав'язати з платом головочку:
3) Лоскутъ.
Почабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ овецъ.
Розриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розірватися, -вуся, -вешся, гл. Разрываться, разорваться. Сам чобіт заший, коли розірвався. Серце моє розривається, дивлячись на вас. Ой нехай плаче, розірветься, а уже мене не дождеться.
Смуглявий, -а, -е. = смаглявий. На смуглявих щоках грав рум'янець. Ум. смуглявенький.
Хвіст, хвоста, м. 1) Хвостъ. Прив'язали до хвоста коневі. 2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго. І хвоста нема у дворі. Тільки пара хвостів осталось. Та ще й закрутки покручено, — мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. 3) Шлейфъ, хвостъ платья. Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. 4) = нечеть. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. 6) мн. хвости = уси. (Cм. ус 3). 7) крутити хво́стом. Хитрить, вилять. Крутить хвостиками. 8) хвоста вкрутити. Сбить спесь. Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. 9) вибийте собі́ хвіст об тин. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Остальныя знач. Cм. подъ словомъ фіст. Ум. хво́стик, хвостиченько, хвосто́к, хвосто́чок. Кожда лисиця свій хвостик хвалить. Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. Піди, вовчику! — Піди, хвостику! — шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ув. хвостище. хвостя́ка. Здоровенний хвостяка.
