Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкужник

Підкужник, -ка, м. Въ снарядѣ для ловли рыбы, наз. перемет (Cм.): тотъ конецъ бивчевки, къ которому привязываютъ поплавокъ. Вас. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКУЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКУЖНИК"
Баштановий, -а, -е. = Баштанний.
Вівчарувати, -ру́ю, -єш, гл. = вівчарити. Шух. І. 53.
Льом, -му, м. Раст. Ulmus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Надурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Надѣлать глупостей, накуролесить.
Неналежно нар. Ненадлежащимъ образомъ.
Обпалити Cм. обпалювати.
Обскрібати, -бію, -єш, сов. в. обскребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Оскребать, оскресть.
Розмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. розімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Размыкаться, разомкнуться, раскрыться. Уста твої не розмикаються. МВ. 1.87.
Шадровий, -а, -е. Съ трещинами. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКУЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.