Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкова

Підкова, -ви, ж. 1) Подкова. Пакінь підкований: хазяїн на зіму підкував та й забув вирвати підкови. Рудч. Ск. II. 17. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами. Ном. 2) Желѣзная подбивка на верхней части ярма (чашовині). Рудч. Чп. 250. Ум. підківка, підківонька, підківочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОВА"
Басовий, -а, -е. 1) Басовой. Басова нота. Левиц. І. 135. 2) Контрабасный. Басова струна. 3) басове ухо. Родъ орнамента въ писанкѣ, напоминающаго конецъ грифа въ контрабасѣ. МУЕ. І. 194.
Гойдойка, -ки, ж. (Черниг.), гойдочка, -ки, ж. (Левиц. Пов. 135). Качель.
Запі́ти, -пію́, є́ш, гл. Запѣть (преимущественно о пѣтухѣ). Мала вродитися сатана, та півні запіли — вродилася дитина. Ном. № 2917. Ой рано, рано кури запіли. Маркев. 25.
Кихкати, -каю, -єш, гл. Смѣяться. І почали кихкати усі чотирі. Св. Л. 196. І старі на печі, вовну скубучи, пихкають, а вона й не всміхнеться. Г. Барв. 103.
Короваїв, -а, -е. Принадлежащій короваю. Короваєве тісто не замісилося вмісто. Н. п.
Невже нар. Неужели.
Непереможний, -а, -е. Непреодолимый, неодолимый, непобѣдимый.
Побитовий, -а, -е. Бытовой.
Пробоньку! меж. Ум. отъ пробі! Ой пробоньку! повна хата костюків. Ном. № 14171.
Удовецький, -а, -е. Принадлежащій вдовцу или вдовѣ. К. Бай. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.