Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкосити

Підкосити Cм. підкошувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОСИТИ"
Вегля пред. Сообразно, соотвѣтственно. Радом. у.
Вертунець, -нця, м. Летучая мышь? (Вночі) одні тільки вертунці часом літали перед його очима. Мир. ХРВ. 306.
Виволанка, -ки, ж. 1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку. Гол. ІІІ. 257. 2) ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ. Шух. І. 34.
Гемблювання, -ня, с. 1) Строганіе рубанкомъ. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмѣшка надъ плохимъ мастеромъ). Мнж. 165. 2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю. Черном.
Господе́вий, -а, -е = Госпо́дній. Кара Господева. Шевч. 331.
Дранти́вий, -а, -е. 1) Изорванный, рваный. 2) Дрянной, негодный. Дрантива коновка. Дрантива свита. Дрантиві колеса. Камен. у.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех.
Надвереджа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Повреждать, повредить (о здоровьѣ).
Слизити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки. Канев. у. 2) Течь, сочиться. Cм. слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи. Канев. у.
Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл. 1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать. Вх. Зн. 78. 2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.