Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Треба табак одволожити. 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря.
Двадньо́вий, -а, -е. Двухдневный.
Заневірня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. заневі́рнити, -ню, -ниш, гл. Загаживать, загадить, загрязнять, загрязнить. Гладишкою помиї виносила, та так заневірнила, що й не думай уже на молоко її брати.
Лементува́тися, -туюся, -єшся, гл. Хлопотать, суетиться.
Надяга́ння, -ня, с. Надѣваніе на себя.
Очкурня, -ні́, ж. Верхній край шароваръ зашитый широкимъ рубцемъ такъ, что въ него втягивается очкур. Штани... з очкурнею.
Пороздрочувати, -чую, -єш, гл. Раздразнить, раздражить (многихъ).
Сватати, -таю, -єш, гл. Сватать. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Козак дівку вірно любить. — заняти не смів. — Тим я її не займаю, що сватати маю.
Слиня, -ні, ж. = слина. Як до мене заговориш, тече з губи слиня.
