Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкочуватися

Підкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. підкоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Подкатываться, подкатиться. Котиться хміль із-між города та підкотився під ворота. Мет. 194. Під Солодьки підкочувавсь жидівський віз і на йому сидів Антоній Люборацький. Св. Л. 308.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОЧУВАТИСЯ"
Відполіскувати, -кую, -єш, сов. в. відполоскати, -щу, -щеш, гл. Отмывать, отмыть, полоща въ водѣ.
Відсоборувати, -рую, -єш, гл. Совершить надъ кѣмъ таинство елеосвященія. Одсоборував (хвору).... Михаїл. Сим. 237.
Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Гнузда, -ди, ж. Чаще употребляется Ум.: гнуздечка. Чуб. II. 319. Взяла коня за гнуздечку. Мет. 74. Части: вудила — удила, одинъ конецъ которыхъ имѣетъ баранчик, которымъ и зацѣпляется за кільце; ремень поверхъ морды внизу — нахрапник, вверху налобник, застегивающійся подъ шеей — підбородник. (Е. Чикаленко).
Ли́шки I, -ків, мн. Раст. Trifolium repens. ЗЮЗО. І. 170.
Подобрішати, -шаю, -єш, гл. = подобріти.
Помірно нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
Рамик, -ка, м. Зарубка. Вх. Лем. 459. Cм. рама 3.
Синова, -вої, ж. Жена сына.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.