Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підковувати

Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника. Мет. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОВУВАТИ"
Дев'я́тий, -а, -е. Девятый. Темрява сталася до години дев'ятої. Єв. Л. ХХIII. 44.
Кисличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кислиця. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. Ном. № 125. 2) Дубовые орѣшки. Про хвороби, 14. 3) мн. Раст. Pyrola secunda L. ЗЮЗО. І. 169.
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. кунібничок. Черниг. г.
Люб'язни́й, -а, -е. Любезный, милый, пріятный. Водишся з люб'язними мені людьми. Кв. II. 173. Знаю, чом тобі всі не люб'язні. Котл. Н. П., Ум. люб'язне́нький.
Мущи́рний, -а, -е. Мортирный.
Просичати, -чу́, -чи́ш, гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав.
Рох! меж., выраж. хрюканье свиньи. Тільки й чути: рох, рох!
Сукрасити, -шу, -сиш, гл. Разукрасить. Ой у лузі калинонька ввесь луг сукрасила. Н. п.
Сяння, -ня, с. Сіяніе.  
Тручання, -ня, с. Толканіе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.