Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підковувати

Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника. Мет. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОВУВАТИ"
Галамбувати, -бу́ю, -єш, гл. Смѣшиваться, перемѣшиваться. Желех.
Ді́яльно нар. Дѣятельно.
Дрозд, -да́, м. пт. Дроздъ, Turdus vulgaris.
Жбу́рити, -рю, -риш и жбурля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. жбурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = шпурляти, шпурнути. Жбурляє чорт дідьком. Посл. Як жбурне книжкою під поріг. Св. Л. 230.
Зли́гти, -гну, -неш, гл. Спасть, смягчиться. Уже злиг мороз. Н. Вол. у.
Косарка, -ки, ж. 1) Сѣнокосильная машина. Екатер. у. ( Залюбовск.). 2) мн. = косарик 2. Вх. Пч. І. 10.
Крисачок, -чка, м. Ум. отъ крисак.
Притуманити Cм. притуманювати.
Розбір, -бо́ру, м. Разборъ, различіе. Нікому нема розбору, не вважають нікого. Кв. І. 148.
Укручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укрутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Ввинчиваться, ввинтиться. 2) Заматываться, замотаться, запутываться, запутаться. Рій (бжоли) укрутиться в коси. Мил. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.