Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підколодь

Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви. Шух. І. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОЛОДЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОЛОДЬ"
Брязкотіння, -ня, с. = брязкіт. Желех.
Вістря, -ря, с. Остріе. Шух. І. 153, 175, 291.
Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться. Угор.
Заки́снути Cм. закисати.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
На-ро́здріб, нар. Въ розницу, по мелочамъ. Четвертей сто вапни продав я в-гурт, а останню, четвертей тридцяти, на-роздріб. Екатер. у.
Нинечканар. = нині. Вх. Зн. 41.
Обсуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обсунутися, -нуся, -нешся, гл. Осовываться, осунуться, обвалиться.
Поворітка, -ки, ж. Поворотъ на дорогѣ.
Понастовбурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и настовбурчити, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОЛОДЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.