Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підколодь

Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви. Шух. І. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОЛОДЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОЛОДЬ"
Владати, -даю, -єш, гл. Обладать, владѣть. Князі Вішневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136.
Возарня, -ні, ж. = возівня. Вх. Уг. 231.
Дівойник, -ка, м. Раст. Onobrychis sativa. Лв. 100.
Клапоухий, -а, -е. Каплоухий. Клапоуху хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха. Ном.
Мазі́йка, -ки, ж. Мазуха, мазунья.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Спитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Не спитавши голови, не лізь до ніг. Ном. № 3838. Все розберіть та й спитайте тоді себе: що ми? Шевч.
Филозофний, -а, -е. Умный, мудреный. хитрый. Вх. Зн. 75.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОЛОДЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.