Война, -ни, ж. = війна. На войну йдучи по чужу голову, й свою неси.
Гостри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Точить, острить. Щоб мечі, шаблі гострили. Гостри́ти зу́би. Приготовляться къ чему, острить зубы на кого, замышлять противъ кого. Не гостри зубів, бо не будеш їсти. Вони на нас зуби гострять. Гостри́ти о́чі, язики́. Острить зубы, замышлять противъ кого. І ворог мій на мене очі гострить. Язики на мене гострять.
Доми́слитися Cм. домислятися.
Досвідча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. досві́дчити, -чу, -чиш, гл. 1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать. 2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до 3) Доказывать, доказать.
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Кожушно, -на, с. = кожух. Извѣстно только въ слѣдующей пословицѣ: Душно! — Скинь кожушно.
Масля́к, -ка, м. 1) Масленикъ (грибъ). Раст. Boletus luteus. 2) Слизень, улитка, Limax. 3) = маслянка 5.
Наобі́цювати, -цюю, -єш и наобіця́ти, -ця́ю, -єш, гл. Наобѣщать.
Погрішник, -ка, м. Грѣшникъ. Ангел... каже: «Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати.
Потеленькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвонить.
