Відгарбати, -баю, -єш, гл. Отнять, отобрать. Насилу відгарбав свого кожуха від брата.
Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках.
Воєводство, -ва, с. Воеводство.
Дарува́тися, -ру́юся, -ру́єшся, гл. Дарить кому. У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується.
Коріньковий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ корня. Корінькова люлька.
2) О водкѣ: настоянная на кореньяхъ. Була і пінна... і запікана, і полинькова, і корінькова. На запікану корінькову купив кубеби й калгану.
Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить.
Підплисти, -пливу, -ве́ш, гл. = підпливти.
Ткацтво, -ва, с. 1) Ткачество, ремесло ткача. 2) соб. Ткачи. Все ткацтво зійшлося.
Тютюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тю-тю-тютю! то аж листя з дуба посиплеться.
Хотіння, -ня, с. Хотѣніе, желаніе.
