Відліг, -логу, м. на відліг. На отмашь. Як на відліг рукою не робити, так моєму лицю й тілу від нічого не боліти. Заговоръ. Cм. навідли, навідлі.
Ду́рник, -ка, м. Дурачекъ; шутъ. Брат був дурник. Пошився у дурники. Яким передражнював бабу так химерно, що всі потішались із його, як із дурника. Що ти з Мене смієшся та підманюєш, мов дурника якого? Ум. ду́рничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица.
Набрита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Нахвататься, набраться. Набритавсь довгів.
Недолимок, -мку, м. Чеканъ (ручное оружіе). Із під поли позлотистий недолимок виньмає.
Отвердіти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть. А оце саме отверділо тіло.
Помана, -ни, ж. Родъ кулича (поминальнаго) съ крестомъ.
Придолоб, -ба, м. = граділь.
Стоянок, -нка, м.
1) Ум. отъ стоян.
2) Родъ дѣтской игры.
Тирша, -ші, ж. = з'їди. Тиршу (з сіна), те, що не їсть маржина, загрібають і стелять під ківні корови, а звідси скидають у гній.
