Владика, -ки, м.
1) Владыка. Своя рука — владика. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи.
2) Архіерей, владыка. Борода як у владики, а сумління як у шибеника.
Гу́сла и гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! На гуслі грає, красно співає. 2) Скрипка. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Ум. Гу́сленьки. гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Гусовки шмарте до гусевниці.
Догу́ркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. догу́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Достукиваться, достучаться. Їде милий на коні, під вікно він під'їжжає та й достукується, та й догуркується.
Каменяр, -ра, м. Каменоломъ.
Кусман, -на, м. Кусище.
Плеснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. отъ плескатися. Плеснуться. Плеснулася вода з глечика. Риба плеснулася.
Поперепрягати, -га́ю, -єш, гл. Перепрячь (во множествѣ).
Потирка, -ки, ж. = потерча?
Сеймувати, -му́ю, -єш, гл. Участвовать въ сеймѣ.
Хухуля, -лі, ж. = хохуля.
