Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкоморій

Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОМОРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОМОРІЙ"
Вухналь, -ля, м. Подковный гвоздь и тотъ гвоздь, которымъ прибиваютъ къ оси підісок. Ум. вухналик. Г. Барв. 461.
Ґо́дло, -ла, с. = Кодло.
Дзвони́ця, -ці, ж. и пр. Cм. Дзвіниця и пр. К. ЧР. 84. Чуб. ІІІ. 22.
Куцо нар. Коротко. Тепер от повелось: куцо ходять. Ном. № 11140.
Опитися Cм. опиватися.
Оскалок, -лка, м. Щепка. Cм. скалка.
Рябокрилий, -а, -е. Пестрокрылый. Соловейко рябокрилий. Грин. III. 179., Ум. рябокри́ленький. Єсть голубець рябокриленький. Чуб. V. 310.
Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.
Тельмом нар. Очень скоро, очень быстро, поспѣшно. Вх. Зн. 69.
Трясучка, -ки, ж. 1) Лихорадка. Угор. 2) Раст. Brisa media L. ЗЮЗО. І. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОМОРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.