Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкоморій

Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОМОРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОМОРІЙ"
Безецно, нар. Безстыдно.
Заволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заволокти́ся, -лочу́ся, -чешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться; завлекаться, завлечься. Заволочи його за хату! — Коли ж не заволікається: важке. 2) Бороноваться послѣ посѣва. 3) Забредать, забрести куда. Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну. К. МБ. X. 2. Инший заволочеться з Москви. Г. Барв. 329.
Зімогрі́й, грія, м. Названіе шубы. Зімогрій кожух. К. Дз. 225.
Мурчо́к, -ка, м. Морская свинка, Cavia cobaga Pall. Вх. Зн. 38. Желех.
Непристойно нар. Неприлично.
Ня, ня-ня!, меж. Зовъ собаки. КС. 1882. VIII. 386.
Післати Cм. посилати.
Фірчак, -ка, м. = цвіркун. Вх. Лем. 477.
Цінціпер, -ру, м. = цмин. Драг. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОМОРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.