Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкопитан

Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ. Левиц. Пов. 289.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОПИТАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОПИТАН"
Бастря, -ряти, с. = байстря.
Заложи́ти, -ся. Cм. закладати, -ся.
Зано́зина, -ни, ж. = заніз. Що на волики все занозини, а на коники пута. Чуб. V. 276.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Навска́ч нар. Въ галопъ.
Пожати Cм. пожинати.
Попроститися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) Проститься. Мнж. 29, 47. От попростивсь він і пішов собі. Мнж. 138. Прощавайте, сусідоньки, може з ким сварився, та хоч сварився, не сварився, аби попростився. Чуб. 2) Испросить прощенія. За шо, каже, я її ударив? вернусь, попростюсь. Мнж. 33.
Проговорити, -ся. Cм. проговорювати, -ся.
Сідельце, -ця, с. Ум. отъ сідло.
Уздениця и уздіниця, -ці, ж. Недоуздокъ. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОПИТАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.