Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підколінниці

Підколінниці, -ниць, ж. мн. Родъ шерстяныхъ чулковъ. Вх. Зн. 49. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОЛІННИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОЛІННИЦІ"
Бешпетити, -чу, -тиш, гл. Пачкать, гадить. Мухи бешпетять стіни.
Відвіювати, -віюю, -єш, сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Гололедиця, -ці, ж. = голощік. Вх. Зн. 11.
Обмостити Cм. обмощувати.
Побірниці, -ниць, ж. мн. = плоскінь. Вх. Лем. 451.
Потеруха, -хи, ж. 1) = потерть. Кіев. Подольск. Волын, гг. 2) Сифилисъ. Шух. І. 45. Ум. потерушка, потерушечка. Грин. III. 462. Хоч і риба потерушка, та хороша юшка. Ном. № 13843.
Пробунтувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробунтовать.
Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви. Волч. у.
Тісно нар. 1) Тѣсно, плотно. Тісно притулює вона до себе слабу дитину. Левиц. І. 95. 2) Трудно, тяжело. Так стало тісно й гірко, хоч з мосту да в воду. Валк. у. 3) Бѣдно. 4) Серіозно, не шутя, строго. Як стали тісно браться до його, то мусив признатись. Н. Вол. у. Ум. тісненько, тісне́сенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОЛІННИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.