Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках.
Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Позамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Пооблітати, -таю, -єш, гл. Облетѣть (многія мѣста).
Поприкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и прикрутити, но во множествѣ.
Прищурювати, -рюю, -єш, сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу.
Спіліти, -лію, -єш, гл. Созрѣвать, дѣлаться спѣлымъ. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, — чорна.
Сурмач, -ча, м. Трубачъ. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем.
