Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. Бреше, аж не постережеться. Преніе на всі заставки. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе.
Бубона, -ни, ж. Названіе сковороды въ загадкѣ: Прийшла кума до куми: дай, кумо, бубони — спекти собі ляпуни.
Витривал, -лу, м. Невспаханное мѣсто между полями. Ми сіли на витривалі. Испорченное — интервалъ?
Джур, -ру, м. Кушанье: непросѣянную овсяную муку разводятъ водой и ставятъ на ночь, что-бы вскисло, затѣмъ варять и ѣдятъ съ коноплянымъ масломъ. Баламутна вода як кисіль, як джур.
Жовті́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе желтымъ. Жовтішає листя на дереві.
З'ї́хати, -ся. Cм. з'їздити, -ся.
Каламайчатий, -а, -е. Изъ каламайки. Каламайковий пояс. . Червоні або зелені каламайкові пояси.
Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Розласитися, -шуся, -сишся, гл. = розласуватися.
Спійняти, -йму́, -меш, гл. = спіймати. От-от зайця спійняти.
