Бовтиця, -ці, ж. 1) Подвѣска къ серьгѣ. Ковтки з бовтицями. 2) Кисть на снуркѣ для украшенія гуцульской шляпы или верхней одежды. 3) Металлическая цѣпочка, украшающая кожаный поясъ гуцула. 4) Мѣдный кружекъ, родъ пуговицы, употребляемый (во множествѣ) для украшенія гуцульскихъ кожаныхъ сумокъ, ремней, сбруи и пр.
Гармата, -ти, ж.
1) Пушка. З гармати стріляли. Як став місяць серед неба, — ревнули гармати. Лід кріпкий, хоч гармати коти.
2) військова гармата. Артиллерія. Ум. гарматка, гарматочка. Стрельнули.... з гарматки.
Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Через греблю повалили, гукають, співають. Як гукають, так і одгукуються. До могили припала, матусеньки гукала. Гукає на його. 2) Толкать. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься.
Згуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Лихе не згубиться.
Знайдибіда, -ди, м. Авантюристъ, искатель приключеній.
Колонизувати, -зу́ю, -єш, гл. Колонизовать. Колонизують Кавказ козаками.
Маля́рка, -ки, ж. 1) Женщина-живописецъ. 2) Жена живописца, маляра.
Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. А до роботи ж яка метка й берка! О, миша метка!
Первинчики, -ків, м. мн. Первое отдѣленіе игры въ креймахи.
Провештатися, -таюся, -єшся, гл. Прошататься, прошляться. Пішли запорожці до турчина і провештались у його літ з двадцять.
