Висварити, -рю, -риш, гл. Добыть съ бранью.
Доко́лювати, -люю, -єш, сов. в. доколо́ти, -лю́, -леш, гл. Докалывать, доколоть.
Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Собак дражнили на дворах. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо.
Зграсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Уничтожить до основанія.
Лаяти, -лаю, -єш, гл. Ругать, бранить. Ніхто не бив і не лаяв. Дати не дай, а лаяти не лай. Лаяла, лаяла, — насилу ціле село перелаяла. Тяжко плакала Ганнуся і не знала защо, защо мати знущається, лає-проклинає. лаяти в батька, в матір, лаяти по московському. Ругать матерно.
Огрішитися, -шуся, -шишся, гл. Нарушить обрядъ, обычай, благопристойность.
Підвоїводський, -а, -е. Принадлежащій помощнику воеводы. Увіходе Ст. Хмелецький з підвоїводським почтом.
Розгрішення, -ня, с. Разрѣшеніе грѣховъ. Яка ісповідь, таке й розгрішення.
Розрахуватися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Разсчитаться.
2) Разсудить, обдумать.
Страта, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, трата. Або зиск, або страта. 2) Казнь.
