Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкуса

Підкуса, -си, ж. Искушеніе. Гн. II. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКУСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКУСА"
Білюх, -ха, м. Насѣк. Pieris. Вх. Пч. І. 7.
Гуме́нник, -ка, м. = Гуменний. Борз. у.
Дозоли́ти Cм. Дозоляти.
Мона́рх, -ха, монарха, -хи, м. Монархъ. Монарха повідав, же все готово. Драг. Звізди бачуть короля далеко від шопи, б'ють поклони монархові, як прості хлопи. Чуб. ІІІ. 352.
На-самоті́, нар. Наединѣ, съ глазу на глазъ. Дівчача натура усюди однаковісінька: проміж людей так і соромиться, нехай же на самоті, так ну! Кв. І. 248.
Останній, -я, -є. Послѣдній. Поки зберемо, то й останнє здеремо. Ном. № 10626. Хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім. Єв. Мр. IX. 35. в-останнє. Въ послѣдній разъ.
Парость, -ти, ж. = парост 1. Вх. Пч. I. 15.
Пасчинка, -ки, ж. Кадочка. Вх. Зн. 47.
Перевчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. перевчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Переучиваться, переучиться сверхъ мѣры.
Тихцем нар. Потихоньку. Ми з чоловіком радимось тихцем. Г. Барв. 442.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКУСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.