Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкуса

Підкуса, -си, ж. Искушеніе. Гн. II. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 169.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКУСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКУСА"
Вечернички, -чок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Вилицювати, -цюю, -єш, гл. Перелицевать.
Гріма́ч, -ча́, м. Ворчунъ. Желех. МВ. І. 137.
Грі́мнути Cм. Грімати.
Ді́цький, -а, -е. Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Кв. І. 17. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу. Циссь, Ятрівка. 101.
Жу́рний, -а, -е. Печальный. Вона не сердита, а така вона журна. Сама вона журна дуже, а Катрю вговоряє: «Не печалься». МВ. ІІ. 121.
Неспосібний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Одц.. Cм. отъ відцарювати до відцуруватися.
Прорубати Cм. прорубувати.
Темнісько нар. = темнісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКУСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.