Бистриця, -ці, ж.
1) Быстрый и шумный потокъ.
2) Названіе многихъ рѣкъ.
3) Порода длинныхъ сливъ.
Вигончастий, -а, -е. Рослый и тонкій.
Ґрис, -су, м. 1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Cм. Висівки. 2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис — ми здужаєм і хлібом вигодувать.
Зашумоті́ти, -мочу́, -тиш, гл. Зашумѣть (въ головѣ). Випили ми по чарці і по другій... зашумотіло у його.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме!
Оба, обі, чис. = обоє, обидва, обидві. Оба хороші, оба богацкі сини.
Прирадити, -джу, -диш, гл. Присовѣтовать.
Скотячий, -а, -е. Скотскій. Скотячий гній.
Слобода 1, -ди, ж. Свобода.
Страждування, -ня, с. = страждання.
