Бризкання, -ня, с. Брызганіе.
Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ.
Ле́мент, -ту, м. Плачъ, вопль, рыданіе; крикъ. Чутно було в Рамі голос, лемент. Із городів встає під небо лемент. Коли вихожу з хати, а на вулиці такий галас, такий лемент! Ото буде лементу!
Нестепний, -а, -е. = недотепний. Александрійск. у.
Пазорь, па́зурь, -ря, ж.
1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями.
2) Ноготь.
Поприпікати, -ка́ю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Привиддя, -дя, с. Видѣніе. Сни і привиддя ночнії. Колись рабу Твоєму, Боже, ти в привидді глаголав.
Ризка, -ки, ж. Половина загона отдѣленная во владѣніе другому лицу.
Роздлубати, -баю, -єш, гл.
1) роздовбати.
2) Понять. Ніяк не роздлубаю, що воно є.
Розчурукати, -каю, -єш, гл. = розчумати. Поки ж то ми розчурукали та зупинились.
