Гости́нонька, -ки, м. Ум. отъ гостина.
Гребти́, -бу́, -бе́ш, гл. прош. вр. гріб, гребла́, гребло́. 1) Гресть (весломъ). Так гребе, що страх, човном. І стали веслами гребти. Гребти́ у ход. Гресть прямо впередъ; з під човна́ гребу́ть, чтобы поворотить лодку; через о́бшивку — для быстраго хода. 2) Сгребать (о сѣнѣ). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. 3) Рыть, разгребать. Собаки лапами гребуть. Курка що гребе, то все на себе. Кінь гребе копитом.
Заба́гнюватися, -нююся, -єшся, с. в. забагнити́ся, -ню́ся, -ни́шся, гл. Загрязняться, загрязниться.
Зсподу нар. = зісподу. Накладем стіжок зсподу широкий.
Идоляка, -ки, м. Ув. отъ идол.
Отаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть атаманомъ. Мій дід десять год отаманував у Січі. Над сільським людом з його волі отаманує.
Повимуштровувати, -вую, -єш, гл.
1) Обучить военнымъ пріемамъ (многихъ).
2) Вышколить (многихъ).
Половня, -ні, ж. Мѣсто куда ссыпаютъ полову.
Посолонцювати, -цюю, -єш, гл. Съѣсть соленаго. Хоч посолонцювати оселедцем.
Угірковий, -а, -е. = огірковий.
