Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбородок

Підбородок, -дка, м. 1) = підборіддя. 2) им. Серьги. Серьги подъ клювомъ у пѣтуха. Вх. Пч. І. 14. Ум. підбородочок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБОРОДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБОРОДОК"
Валящий, -а, -е. = валющий 1. Г. Барв. 439.
Вигадування, -ня, с. Выдумываніе.
Викинути, -ся. Cм. викидати, -ся.
Кістлявий, -а, -е. Костлявый. Хто тілько кістлявим пальцем проштрикує у носі ямки, замість табаки. Кв. І. 243. На кістлявих її плечіх сіріє сорочка. Мир. Пов. І. 121.
Приведенничок, -чка, м. Ум. отъ приведенник.
Промордуватися, -дуюся, -єшся, гл. 1) Промучиться. 2) Провозиться, выбиваясь изъ силъ. Оце місяць промордувався з вашим хлопцем, та вже більш і не хочу, — забірайте його. Таке ледаче та неслухняне. Харьк. 3) Пробѣсноваться. Прийшов п'яний та промордувався всю ніч, — і на волосок я не заснула. Черниг. у.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Сумета, -ти, ж. Большая сумма. Вх. Лем. 471.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі. Гол. II. 18.
Черет, -ту, м. = очерет. Мил. М. 69. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету. Мет. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБОРОДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.