Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похолонути

Похолонути, -ну, -неш, гл. 1) Охладѣть, застыть. 2) Застыть (со страха). З жахом і мовчки дивились на свого отамана: у всіх похололо на душі. Стор. Ми всі так і похолонули на місці, а на думці у всіх: Кармалюк. КС. 1883. II. 467.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОЛОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОЛОНУТИ"
Бусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Басурманиться.
Вартовик, -ка, м. = вартівник. Левч. 157.
Добро́дієчка, -ки, ж. Ум. отъ добродійка.
Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати. Аф.
Замкне́ння, -ня, с. Заключеніе; затворъ.
Перепічечка, -ки, ж. Ум. отъ перепічка.
Повиморожувати, -жую, -єш, гл. Выморозить (во множествѣ).
Пташниця, -ці, ж. Птичница.
Чингал, -ла, м. Кинжалъ. Тільки й зоставили собі по чингалу, про всякий случай, од звірюки. Стор. II. 12.
Шестерниця, -ці, ж. = шестерня 1. Ум. шестерни́чка, шестірни́чка. Орет мі плужок четверничкою, жич, Боже, на рік шестірничкою. Гол. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХОЛОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.