Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похолонути

Похолонути, -ну, -неш, гл. 1) Охладѣть, застыть. 2) Застыть (со страха). З жахом і мовчки дивились на свого отамана: у всіх похололо на душі. Стор. Ми всі так і похолонули на місці, а на думці у всіх: Кармалюк. КС. 1883. II. 467.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОЛОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОЛОНУТИ"
Дігтеви́й, дігтяни́й, -а, -е. Дегтярный.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Котл. Ен. Був собі чоловік, — Остапом звався. Рудч. Ск. І. 63. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв. 17.
Канастас, -су, м. Иконостасъ. І на канастасі святі, і скрізь по стінах святі. Стор. І. 148. Канастас новенький, церква веселенька. О. 1862. IX. 64.
Перемінити, -ся. Cм. переміняти, -ся.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Прискаржувати, -жую, -єш, сов. в. прискаржити, -жу, -жиш, гл.кого. Жаловаться, пожаловаться на кого. Могилев. у. Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (перед паном). Св. Л. 68.
Пугутькало, -ла, м. = сич. Камен. у. Вх. Пч. ІІ. 14.
Старостянка, -ки, ж. Дочь старости 1. Великого коліна старостянка. К. ЦН. 187.
Угледітися, -джуся, -дишся, гл. Уберечься. Не вгледівся од пожежі.
Утуляти, -ляю, -єш, сов. в. утулити, -лю, -лиш, гл. Вмѣщать, вмѣстить, вкладывать, вложить. Утулив Бог душу як у пень. Ном. № 2915.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХОЛОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.