Апо́стольський, -а, -е. Апостольскій. А на апостольськім престолі чернець годований сидить.
Жа́лля́, -ля, с. = жаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.
Згвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = зґвалтувати. Побачили, згвалтували, та за ним (на здогін).
Злюка, -ки, об. Злой человѣкъ. Чи він добрий, чи він злюка, ой що вам до того. . Ум. злючка.
Король, -ля, м. 1) Король. Сейми, сеймики ревіли, сусіде мовчали, дивилися, як королі із Польщі втікають. То король ниверсали писав, самому Барабашу до рук подавав. Дума. 2) Названіе вола самой свѣтлой масти. 3) Весенняя хороводная игра молодежи, существующая въ двухъ видахъ. Ну лиш у хрещика, або в короля. 4) Король (въ картахъ). 5) Преимущ. во мн. Родъ игры въ бирюльки; изъ употребляющихся при этомъ 36 палочекъ, четыре, болѣе толстыя, также называются королями. Ум. коро́лик.
Пір'яний, -а, -е. Изъ перьевъ.
Пообраховувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и обрахувати, но во множествѣ.
Руїна, -ни, ж.
1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн.
2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає.
3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну.
Сіп! меж. Дергъ! Хвать! За руку сіп мене. Мене за чуприну сіп!
Уцюрити, -рю, -риш, гл. Шуточно: сумѣть что либо сдѣлать. Е, цієї пісні ми не вітримо.
