Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгірній

Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. К. Кр. 37. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГІРНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГІРНІЙ"
'Б II. Cм. об.
Гладше нар. Сравн. ст. отъ гладко.
Корчуга, -ги, ж. Преимущ. во мн. Короткій сани съ толстыми и высокими полозьями, у потребляющіеся для перевозки срубленныхъ деревьевъ. Шух. I. 180.
На́всторч нар. Стоймя, отвѣсно.
Переміль, -лі, ж. Мель.
Погоріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Погорѣть, сгорѣть. Погоріли степи, поля і зелені байраки. Н. п. Торік ми погоріли та оце й досі на хату не стяглися — у брата живемо. 2) Побагровѣть. Зоря погоріла дуже на вітер. Грин. І. 11. 3) Загорѣть. Од сонечка погорів, од вітречко, почорнів. ХС. II. 196.  
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував? Борз. у.
Пристяжити Cм. пристязати.
Пропащий, -а, -е. Погибшій, пропащій. Вона за тобою буде пропаща. Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі. Рудч. Ск. І. 62. пропащі світи. Пропало все. З тієї ляхівка вийшла, та така, що з голими руками не приступай; а сей москалем став. Пропащі світи! Св. Л. 247.
Старенний, -а, -е. = старезний. То чоловік старенний. Черк. у. Старенна старість — глубокая старость. О. 1861. XI. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГІРНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.