Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підвергати

Підвергати, -га́ю, -єш, сов. в. підвергнути, -ну, -неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори. Гн. II. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВЕРГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВЕРГАТИ"
Закоща́віти, -вію, -єш, гл. Сильно исхудать.
Камилики, -ків, мн. Обрѣзки кожи, которые идутъ на подборы. Чуб. VII. 575.
Павочка, -ки, ж. Ум. отъ пава.
Підтяга, -ги, м. Воръ. У Турна був сутяга, брехун, юриста, крюк, підтяга, і ділом Турна заправляв. Котл. Ен. VI. 52.
Порострощувати, -щую, -єш, гл. Разбить въ дребезги (во множествѣ).
Притяти Cм. притинати.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. АД. 1. 23. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. Чуб. V. 170. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл. Стор. МПр. 44.
Троє, трьох числ. Трое, три. Всі троє разом зирнули в вікна. Левиц. І. 158. Въ твор. пад. вмѣсто трьома́ иногда троєма. Троєма кіньми поїхав. Камен. у. З троєма дітьми приїздила. Камен. у.
Цариця, -ці, ж. Царица. Рудч. Ск. І. 81, 86.
Щеть, -ти, ж. Родъ щетки для чесанія льна. Вх. Уг. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВЕРГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.